Заїкання. Що робити?

Ви помітили, що ваша дитина почала заїкатися. Потрібно, як можна швидше починати вживати заходів! Чому необхідно виправляти заїкання якомога швидше? Дитяче заїкання, як правило, виникає в період формування мови (від 2 до
4-х років) і проходить в своєму розвитку 2 стадії.
1-я стадія - дитина почала заїкатися, але ще не усвідомив, що він заїкається, заїкання в цей момент перебуває ніби у вигляді запинок. У такому вигляді заїкання залишається недовго (від декількох тижнів до декількох місяців). Саме в цей момент є ймовірність, що заїкання зникне без жодного втручання фахівців або з мінімальним втручанням.
2-я стадія починається з того моменту, як дитина у 5 років фіксує увагу на дефекті, тобто усвідомлює себе заїкающимся. Усвідомлення дефекту впливає на його внутрішній стан. У нього виникає відчуття тривоги, хвилювання в момент мовлення, а слідом за цим з'являються «нелюбимі» звуки (звукофобія), страх спілкування і т.п. Заїкання починає міцно вкорінюватися в душі дитини і поступово з'являються некрасиві запинки перетворюється в тяжке захворювання, що піддається корекції з великими труднощами. Отже, поки дитина не усвідомив факт заїкання і поки «стаж» заїкання невеликий, воно здатне зникнути само чи з мінімальними зусиллями з боку батьків і фахівців. Неприпустимо в цій ситуації просто сподіватися на везіння, адже ніхто не може передбачити, якому саме малюкові
пощастить. Потрібно максимально використовувати всі шанси і створити сприятливі умови, потрібно постаратися не допустити, щоб заїкання дитини встигло перейти в стійкий патологічний стан потрібно діяти якнайшвидше, адже зупинити заїкання набагато легше, ніж згодом витрачати багато коштіві сил на його усунення!
Будьте уважні! 👇🏻👇🏻👇🏻
Не можна пропустити перші ознаки заїкання. Відразу ж необхідно звернутися до фахівця, якщо ваш малюк:
👉🏻перед вимовою слова додає зайві звуки (а, і);
👉🏻іноді перший склад дублюється
👉🏻при вимові слова виникає зупинка в середині
👉🏻іноді не може почати взагалі говорити перше слово.

✎ Які спеціалісти або фахівці допоможуть:
НЕВРОЛОГ- це перший фахівець, до якого звертаються батьки дитини, що заїкається.
Що він може зробити:
👉🏻провести діагностику,
👉🏻призначити медикаментозне лікування,
👉🏻поговорити з батьками про правильний режим дня.
На жаль, хороших неврологів дуже мало ( не хочу когось образити), інші діють за загальною схемою: вітаміни, можливо ноотропи. Виключати цього фахівця зі списку ніяк не можна. Окрім заїкання можуть виникнути інші проблеми пов'язані з центральною нервовою системою, які можуть погіршити саме стан дитини та її батьків.
ПСИХОЛОГ- це зазвичай останній фахівець, до якого доходять батьки. Адже усвідомити і прийняти проблему дуже і дуже непросто, а особливо таку, яка стосується не тільки самої дитини, а й сім'ї в цілому. Що він може:
👉🏻дізнатися причину початку запинок,
👉🏻опрацювати з батьками окремо і з дитиною окремо найбільш тривожні моменти,
👉🏻налагодити гармонійний сімейний фон у сім'ї ЛОГОПЕД- це золота середина з усіх фахівців. Але зазвичай до нього приходять, коли заїкання вже закріпилося. Що він може зробити:
навчити правильно говорити. Найкращий результат зазвичай тоді, коли ці фахівці працюють в тріаді! Але найважливішою в роботі з заїкающоюся дитиною залишається СІМ'Я. Тому перш ніж починати корекцію заїкання у маленької дитини, необхідні узгоджені дії всіх тих, хто оточує малюка.

✎ Koли в сім'ї дитина починає заїкатися, у батьків виникають питання щодо того, як правильно поводитися і розмовляти з дитиною яка заїкається?
Ось кілька правил, які допоможуть зорієнтуватися в цій непростій ситуації:
👉🏻Перш за все, не показуйте дитині своєї
тривоги - це викличе у нього ще більшу напругу. 👉🏻Не смійтеся над ним і не соромте його. Не слухайте порад доброзичливців, які запевняють: все само пройде, просто його думки поки випереджають мову. Ще гірше повірити в те, що робити нічого не треба: все одно нічим не допоможеш.
👉🏻Якщо в сім'ї є людина, яка теж заїкається, доведеться скоротити до мінімуму тривалість його контактів з дитиною (або навіть виключити такі контакти повністю);
👉🏻всі члени сім'ї повинні постаратися в присутності дитини говорити повільно, чітко;
👉🏻 звертайте увагу на свої інтонації, паузаціі і смислові акценти (тільки ніякої театральності);
👉🏻ні в якому разі не можна кричати на дитину, і взагалі краще всім говорити тихіше;
👉🏻 не змушуйте вітатися і прощатися з іншими людьми, це може бути великим стресом для дитини із заїканням. Просто робіть це самі, з часом він теж почне це робити (коли буде готовий);
👉🏻 не змушуйте вчити вірші, якщо дитина не хоче. Часто вірші дають вчити в дитячому Садук ранків. Можливо, малюк соромиться розповідати вірш публічно. Поясніть ситуацію вихователю. Якщо ви переживаєте, що дитина буде знати мало віршів, просто частіше читайте йому вголос;
👉🏻неприпустимі бурхливі з'ясування стосунків між дорослими (навіть в тому випадку, коли дитина не є безпосереднім свідком таких сцен); 👉🏻дитина повинна бути огороджена від бурхливих ігор;
👉🏻треба виключити тривале спілкування дитини з телевізором і тривалі комп'ютерні ігри; . навіть мультфільми, які дивиться дитина, повинні бути м'якими, без імен картинок і хвилюючих сюжетів (про бойовиків і трилерах, які люблять дивитися школярі, і говорити не варто);
👉🏻доведеться виключити відвідування театру і кіно, святкових вистав, масових гулянь, взагалі скупчень людей (наприклад, на пляжі);
Постарайтеся донести ці правила до найближчого оточення дитини (дорослих родичів, педагогів). Чим краще вам вдасться організувати єдине середовище спілкування для своєї дитини, тим більше шансів на успіх!

    У цій ситуації найголовніше для батьків - постаратися зберігати спокій і незворушність. Постарайтеся продовжувати розмовляти зі своєю дитиною як ні в чому не бувало, не показуючи своєї заклопотаність його промовою. Важливо, щоб будь-яка діяльність, пов'язана з промовою, не ставала для дитини стресом. Ось кілька правил, які допоможуть зорієнтуватися в цій непростій ситуації: спокійно вислухайте свою дитину, не переривайте його, не просіть повторити "ще раз спокійно», не договорюйте замість нього. Слідкуйте при цьому за своїм особою- на ньому не повинна відображатися емоція нетерпіння, занепокоєння або співчуття; стежте за своєю мовою: говорите трохи повільніше і тихіше, ніж зазвичай, звертайте увагу на свої інтонації, паузаціі і смислові акценти (тільки ніякої театральності); не використовуйте дуже складні конструкції, не ставте питань, які потребують розгорнутих відповідей або викликають труднощі у дитини; не змушуйте вітатися і прощатися з іншими людьми, це може бути великим стресом для дитини із заїканням. Просто робіть це самі, з часом він теж почне це робити (коли буде готовий); не змушуйте вчити вірші, якщо дитина не хоче. Часто вірші дають вчити в дитячому Садук ранків. Можливо, малюк соромиться розповідати вірш публічно. Поясніть ситуацію вихователю. Якщо ви переживаєте, що дитина буде знати мало віршів, просто частіше читайте йому вголос. i Постарайтеся донести ці правила до найближчого оточення дитини (дорослих родичів, педагогів). Чим краще вам вдасться організувати єдине середовище спілкування для своєї дитини, тим більше шансів на успіх в подоланні проблеми вас чекає. Розуміє вам оточення!