Про важливість предметного світу в житті дитини

Дитина народилася. І вже з першого вдиху, першого погляду потрапляє у світ, наповнений безліччю різних речей і предметів. І щоб пристосуватися до цього дивовижного світу, необхідно освоїти його, навчитися орієнтуватися в ньому, дізнатися про призначення всього того розмаїття предметів, які оточують дитину, навчитися користуватися ними. Потурбуватися про компетентність дитини в предметному світі - обов'язок батьків.

Предметний світ надає дитині радість пізнання, відкриває безкраї простори можливостей взаємодії з цим світом, допомагає спілкуванню з іншими людьми, формує естетичний смак, вчить бачити прекрасне, надає можливість проявити позитивні моральні якості.

Отримуючи життєвий досвід в процесі дорослішання, дитина починає розуміти, що без одних предметів не може бути інших, що навіть найменші з них мають певну цінність. Так, без ґудзиків одяг стане непридатним до використання; без цвяхів, клею та інструментів не буде меблів, машин; без паперу не буде книг, газет, журналів тощо.

У міру того, як дитина росте, відбувається еволюція її пізнавальних і ціннісних інтересів. Малюків цікавить усе, що дзвенить, рухається, має яскраве забарвлення, викликає здивування. Старші дошкільнята почуваються впевненіше у світі речей і знають не тільки їх назву і призначення, але й вміють використовувати їх за призначенням.

Світ предметів захищає дитину, допомагає їй знаходити вихід зі складних ситуацій, вчить думати, проявляти винахідливість, творчість. Вивчення дитиною предметного світу робить безпечним її існування. Наприклад, дитина починає розуміти, що гарячою праскою можна обпектися, склом - порізатися, голкою - боляче вколотися і т. д.

Предметний світ дає можливість дитині зміцніти фізично, оскільки змушує її рухатися, бігати, присідати, діставати щось, підстрибувати, наздоганяти. Він допомагає їй рости здоровою (вмиватися, купатися, чистити зуби, захищає від холоду, дощу, сонця, задовольняє потребу в їжі, одязі, забезпечує повноцінний сон, створює затишок і емоційний комфорт в будинку, на вулиці, в дитячому садку).

Іншими словами, предметний світ сприяє пізнавальному, фізичному, мовленнєвому, емоційно-ціннісному, творчому розвитку дитини.

Виховання ціннісного ставлення до предметного світу

Виховання ціннісного ставлення до предметного світу стає корисним тоді, коли дитина разом з розширенням меж індивідуального досвіду починає розуміти: кожен предмет має цінність, тому що він комусь потрібен, допомагає жити, працювати, відпочивати, вчитися, займатися спортом, лікуватися і т. д. Без одягу людина б замерзла, почувала б себе не комфортно; без їжі не змогла б жити; без меблів не могла б повноцінно працювати, відпочивати; без посуду - вживати їжу.

Люди не можуть вже обходитися без побутової техніки, а якби не було телевізора, комп'ютера з виходом в інтернет - було б менше інформації та розваг, без телефону стало б не можливим спілкування з друзями, рідними.

Дитина буде добре орієнтуватися у світі речей, коли дорослі будуть стимулювати її потреба у розширенні кордонів кругозору, заохочувати прагнення докопатися до суті, схильність до аналізу, формування власної думки та почуттів.

У роботі з дітьми необхідно використовувати не тільки такі форми роботи, як діалоги та бесіди. Дуже важливо включати в роботу експерименти, дослідження, моделювання предметної діяльності. Таку діяльність можна об'єднати під загальною назвою «Секрети знайомих предметів», і в залежності від віку дитини, спрощувати або ускладнювати завдання. Наприклад, для малюків це може бути експеримент на тему: «Чому мило схудло?», «Що сталося з морозивом?» А для старших - досліди з колесами різного розміру і форм, механічними годинниками, предметами, виготовленими з різних матеріалів і т. д.

Прагнення до пізнання навколишнього світу є у кожної дитини з народження. Але, на жаль, часто вся її діяльність зводиться до споглядання, що, у підсумку, не влаштовує ні дитину, ні дорослих. Дитина хоче зрозуміти певні предмети і явища, проте самостійно зробити це не може і змушена звертатися за допомогою до старших. Вона запитує, і якщо дорослий вміло, грамотно відповідає - це сприяє швидкому і гармонійному розвитку дитини.

Компетентність дитини в предметному світі

Батькам необхідно потурбуватися про компетентність дитини в світі предметів, які її оточують. Слід також врахувати готовність дитини до засвоєння простих правил користування предметами гігієни, сервірування столу, участі в процесі приготування їжі, прання, прибирання приміщення, використання побутової техніки.

На жаль, дослідження показують, що близько 60 відсотків дітей не вміють користуватися побутовими предметами. Вони тільки спостерігають, як їх використовують дорослі. Третина батьків старших дошкільників зізнаються, що вважають своїх дітей несамостійними, що продовжують допомагати їм одягатися, іноді навіть годують, щоб прискорити процес вживання їжі, зав'язують шнурки, застібають ґудзики тощо. При цьому вихователі запевняють, що більшість з цих дітей вміють самостійно обслуговувати себе в дитячому садку.

На питання, які постійні доручення виконують діти вдома, батьки, як правило, називають миття посуду, витирання пилу, участь у сервіровці столу, збирання овочів і фруктів. При цьому в особистих бесідах батьки зізнаються, що доручення ці епізодичні і виконують їхні діти неохоче.

Хочеться ще раз зробити акцент на тому, що через ставлення до доручень батьків, вихователів, у спільній діяльності дітей і дорослих зароджується ціннісне ставлення як до праці, так і до людей.

Уявіть, як радісно світяться очі дитини, коли вона пригощає своїх батьків спеченою в мікрохвильовій печі картоплею, або зробленим самостійно печивом. Дитина щаслива, що змогла самостійно впоратися з побутовим приладом, що зробила щось значуще і приємне для своїх близьких. Коли діти з батьками прибирають у будинку, а потім разом п'ють чай з печивом, яке спекли разом - в такі моменти народжується відчуття дому, захищеності, цінності всього того, що створює душевний комфорт і благополуччя.

Однак іноді виникають ситуації, які можуть змусити дитину втратити спокій або навіть страждати. Наприклад: купили малюкові черевики на шнурках, а впоратися з ними він не може. І від того, як поведуть себе дорослі в цій ситуації, може залежати ставлення дитини до труднощів, до вирішення життєвих проблем. Якою ж має бути поведінка дорослих у таких ситуаціях? Дуже важлива спокійна реакція на невдачу дитини. Важливо дати зрозуміти, що й у дорослих не все виходить відразу. Не забувайте, що кожна дитина - індивідуальність, неповторна особистість, і неповторність ця виявляється і в діяльності, і у вчинках, і в поведінці.

Дуже важливо також пам'ятати вислів відомого психолога Леонтьєва: «Будь-яка діяльність не може позитивно впливати на дитину, якщо не має для неї особистісної цінності. Тому дорослі не повинні в категоричній формі нав'язувати дитині те, що їй в даний момент не цікаво. А навпаки, повинні створювати умови, за яких дитина зробить самостійний вибір».