Мовний негативізм

У наш час неможливо залишити поза увагою питання мовного негативізму. Адже часто саме ці слова стають винуватцями виникнення даного явища у дітей. Що таке мовний негативізм? Мовний негативізм - це явище, коли дитина дуже неохоче вступає в мовне спілкування (або взагалі відмовляється від мови).У більшості випадків мовний негативізм виникає у дітей із затримкою мовного розвитку. Відбувається це в зв'язку з тим, що батьки посилено намагаються розговорити дитину, роблять на цьому акцент. А часом благають, вимагають і навіть карають. Іншими словами, дитина відчуває тиск і бачить, що відстає від своїх однолітків. В наслідок чого відмовляється говорити і замикається в собі.

Як розпізнати мовний негативізм?
►Дитина мовчить або відвертається у відповідьна будь-яке питання;
►Дитина мукає і показує пальцем для того, щоб попросити що-небудь (частіше намагається сам задовольнити власні потреби).
Така «самостійність» часом навіть потішає батьків. Але вони просто не усвідомлюють, що за цим стоїть несформованість навичок мовної комунікації і стійкий вироблений мовний негативізм.
Як подолати мовний негативізм???

Якщо дитина не говорить зовсім, то в будь-якому віці потрібно починати з того, щоб викликати у дитини бажання спілкуватися, сформувати мотивацію до мовної комунікації. Як це зробити? Звичайно ж, через гру! Сідаємо поруч з дитиною і починаємо грати самі! Не вимагаючи нічого повторити! Але говоримо доступними і легкими словами. Наприклад: "Це Зайчик. Зайчик стрибає. Зайчик стриб-стриб. Зайчик купається буль-буль і т. д. Згадайте, адже саме так з нами спілкувалися наші бабусі і бажання говорити з'являлося! З'являлися перші "то-то" або може навіть "о-о", але це вже мотивація і бажання дитини спілкуватися! Коли контакт з дитиною встановлено, можна переходити до наступного етапу - стимулювати імітацію мови дорослого! Беремо будь-яку іграшку або предмет, бажано першого типу складової структури (з двох відкритих складів). Те, у що любить грати саме ваша дитина! Це можуть бути кілька предметів. Наприклад, зайчик і котик. Запитуємо дитини: "Хто це?" Або "Кого я взяла? Що у мене в руках?" Робимо паузу. Чекаємо відповіді дитини. Якщо дитина мовчить, відповідаємо самі: "Це зайчик. Поступово паузи після питань збільшуються - так ми заохочуємо дитину до вступу в діалог. Прагніть до того, щоб дитина стежила за вашою артикуляцією.Таким же чином спілкуйтеся під час режимних моментів. Обов'язково вводите в мову дієслова. Через якийсь час дитина почне повторювати за вами склади і слова, відповідати на питання. Щиро хваліть її і запевняйте в любові. Поступово створюйте ситуації, що стимулюють потребу дитини в спілкуванні з оточуючими. Задавайте прості запитання: «Що це ти приніс?», «Що у тебе в руках?», «Що ти зараз зробив?» Так ми активізуємо вивчені раніше слова. Ставте дитину в ситуацію вибору: «Що ти хочеш: молоко або сік?», «Яку іграшку тобі дати: м'яч або кубик?» Питання такого типу не тільки спонукають дати відповідь, але і містять в собі слово-підказку для імітації. Основна умова - використовуйте тільки ті слова, над якими проводилась попередня робота. Бажаю вам люблячим батькам успіху!