«Хороші» і «погані» діти
Самосприйняття дитини, ставлення до власного «Я» визначаються двома протилежними полюсами: почуттям власної гідності (почуттям гордості) - позитивний полюс; почуттям власної меншовартості (почуттям неповноцінності) - негативний полюс.
Почуття власної гідності дає дитині можливість реалізувати свої здібності, стимулює позитивні вчинки і захищає від негативних. Почуття власної меншовартості є крайнім проявом негативного сприйняття себе і несе завжди деструктивну функцію: гальмує прогресивний особистісний ріст, блокує ініціативність, ускладнює самореалізацію.
Забезпечення оптимальних умов формування позитивного сприйняття і ставлення дитини до себе - одне з найважливіших завдань сімейного виховання.
Формування почуття власної гідності починається ще в ранньому дошкільному віці і виникає на основі вимог-стандартів, які пред'являють до дитини дорослі. Експериментально встановлено, що на ранніх етапах особистісного розвитку ставлення дитини до себе має в більшості випадків позитивне емоційне забарвлення.
Наприклад, на питання: «Який(а) ти хлопчик (дівчинка)?» Діти в більшості випадків відповідають: «Хороший(а)». Як з'ясувалося, в такі судження дітей об'єднуються позитивні оціночні висловлювання батьків, вихователів, дідусів, бабусь, авторитетних родичів. Також рівень сформованості почуття власної гідності дитини прямо пропорційний висоті самооцінки його матері (впевненості в собі, позитивному самосприйняттю, відсутності тривожності).
Характер відношення дитини до себе залежить ще й від стилю виховання, якого дотримуються її батьки, від гармонійності внутрішньо-сімейних відносин, повноти сім'ї та старшинства серед дітей. Психологи стверджують, що почуття власної значущості виникає у дитини за умови позитивного прийняття її батьками (або хоча б одним з них) такою, якою вона є. А також за умови чіткого і послідовного формування вимог, поваги до її індивідуальності.
Батьки завжди можуть отримати консультацію у психолога щодо рівня сформованості почуття власної гідності у дитини.
Ми ж пропонуємо простий та водночас дуже дієвий прийом закріплення позитивного і корекції негативного ставлення дитини до себе. Візьміть аркуш паперу і розділіть його навпіл по вертикалі. Зліва запишіть позитивні якості своєї дитини, а праворуч - негативні. Розріжте лист і праву частину викиньте, а ліву - збережіть і кожен день перечитуйте. Це допоможе вам полюбити дитину і виховати її високоморальною особистістю з високим почуттям власної гідності.