ФОНЕМАТИЧНІ ПРОЦЕСИ

Фонематичне сприймання - це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина здатна диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці (відставання в поповненні словника, у формуванні граматичної будови мови і зв'язного мовлення), а також порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) у школярів. Саме тому дуже важливо розвивати фонематичне сприймання у дітей з самого раннього віку.

Логопедична робота з розвитку фонематичного сприймання проводиться в декількох напрямках:

1. Шляхом удосконалення імітаційного мовлення.
2. Шляхом диференціації слів-паронімів на прикладі лексичного матеріалу, який містить:

• акустично і артикуляційно віддалені звуки;
• артикуляційно віддалені, але акустично близькі звуки;
• артикуляційно близькі, але акустично віддалені звуки;
• атрікуляціонно і акустично близькі звуки.

Робота з удосконалення імітаційного мовлення починається з вироблення навички розрізняти насамперед сторонні, немовленнєві звуки, близькі життєвому досвіду малюка. Найлегші для засвоєння звуки вулиці та помешкання.

Звуки помешкання: ля-ля-ля - співає дівчинка; дзень-дзень - дзвінок у двері; у-у-у - гуде пилосос; кап-кап - тече вода з крана; пх-пх - закипає чайник; ням-ням - їсть малюк.

Звуки вулиці: др-др - заводиться мотор; бі-бі - їде машина; у-у-у - летить літак; тук-тук - стукають підбори по асфальту; ш-ш-ш - шумить вітер, листя на деревах; цинь-цвірінь - співає горобець.

Коли діти знайомляться з тваринами, у гру слід включати звуконаслідування голосів звірів і птахів: му-му - корівка; ме-ме - козеня; бе-бе - овечка; і-го-го - конячка і т.д.

Далі можна ускладнити матеріал, використовуючи звуки пір року, звуки лісу, річки.

Також можна підключити до корекційної роботи ігри з пальчиками, що буде розвивати не тільки дрібну моторику, але й уміння з'єднувати звуки і рухи, концентруючи увагу на одночасному виконанні двох дій: промовляння і руху. На такому принципі ґрунтуються заняття з логоритміки. Граючи в гру «Звуковий театр», дитині пропонується виконувати разом з дорослим вправи для пальчиків у супроводі заздалегідь підібраних віршиків зі звуконаслідуваннями.

Весь матеріал спочатку відпрацьовується в імпресивному мовленні (мама каже, малюк дивиться, слухає), а потім (після багаторазових повторень) в експресивному мовленні (малюк починає самостійно відтворювати запропоновані звуки).

Робота з розвитку фонематичного сприймання шляхом диференціації слів-паронімів здійснюється за допомогою використання спеціально виготовленого логопедичного альбому із зображеннями пар предметів для позначення слів-паронімів.

Пароніми - це слова близькі за звуковим складом і звучанням, та різні за значенням. Різниця може бути в одній букві, у зміненому префіксі чи суфіксі. Приклад: жук-сук, мишка-миска, ходити-котити; Маша-Даша-каша;, бак-мак-рак-лак; жук-сук-лук.

Підібрані пари картинок повинні включати:

• акустично і артикуляційно віддалені звуки - мак-рак;
• артикуляційно віддалені, але акустично близькі звуки - сапа-шапка;
• артикуляційно близькі, але акустично віддалені звуки - лак-рак, Марина-малина;
• артикуляційно і акустично близькі звуки - коза-коса.

Батькам, які вирішили самостійно займатися розвитком фонематичного сприймання своїх малюків, слід пам'ятати, що цей корекційний процес - тривалий, достатньо складний та вимагає ґрунтовної підготовки, терпіння і постійного контролю, особливо на початкових етапах.

Але також не варто забувати, що успішно виконана логопедична робота допоможе дитині перейти на новий, більш високий рівень мовленнєвого і загального фізичного розвитку.